Субота, 18.11.2017, 11:15
Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід

ДПТНЗ "Ковельське професійно-технічне училище"...

Меню сайту
НОВИНИ

Конкурс професійної майстерності серед учнів ДПТНЗ «Ковельське ПТУ» з професії слюсар з механоскладальних робіт    

Конкурс

*****

Конкурс фахової майстерності Переможці конкурсу



*****


Пошук роботи

Форма входу

Категорії розділу
Мої статті [10]
Педагогічна майстерність викладача [11]
Поради викладачу профтехучилища
Педагогічна майстерність майстра в/н [10]
Поради для майстрів професійно-практичної підготовки ПТУ
Цікава інформація [14]
Новини освіти, інноваційні технології навчання за кордоном
Поради випускнку профтехучилища [4]
Поради випускнку профтехучилища, як збудувати свою кар'єру
Накази і листи МОН України [8]
Накази і листи МОН україни стосовно діяльності профтехосвіти
Офіційні сайти


Rf,sytn vsyscnhsd


Центр_Инноватики
Цікаві статті

Колективна творчість педагогів

Конкурс професійної майстерності

За державним стандартом ПТО

ПОШУК РОБОТИ — ЦЕ ТЯЖКА ПРАЦЯ

Як написати гарне резюме

Як вибрати ВУЗ

Використання мультимедійних технологій

Підвищення якості навчання

Є таке училище

Перевиховуємо, навчаючи професії

ЧИМ СКЛАДНІШЕ ВЧИТЕЛЮ – ТИМ ЛЕГШЕ УЧНЮ.

Професійна майстерність досягається працею.

Порадник

Педагогічна майстерність викладача

Педагогічна майстерність майстра в/н

Цікава інформація

Поради випускнку профтехучилища

Актуальне відео
Свята

Праздники Украины

Погода

Яндекс.Погода

лічильник
html counterсчетчик посетителей сайта
Статистика

Каталог статей

Головна » Статті » Педагогічна майстерність викладача

В. Коржов. Формування пізнавального інтересу у учнів

Формування пізнавального інтересу у учнів


    

Питання про те, що необхідно виховувати і використовувати в навчальному процесі активний інтерес учнів, здавна займав уми педагогів. Ті з них, хто перебував на позиціях гуманізму, доводили в своїх роботах необхідність враховувати інтереси дітей, зробити навчання привабливим.

Великий чеський педагог Я. А. Коменський на титульному аркуші своєї «Великої дидактики» вказав, що навчання повинно бути  приємним, ґрунтовним, що організація і спосіб навчання повинні доставляти дітям більше дозвілля,  радощів і творчого  успіху. Він вимагав від педагогів, щоб навчання було цікавим з тим, щоб запалювати в учнів жадобу знання і палку старанність до навчання.

«Безпосередній інтерес - ось великий двигун, єдиний, який веде вірно і далеко», - писав Ж.Ж.Русо в своєму виховному трактаті.
Теорія природного виховання булла реакцією на застій і догматизм у педагогіці,  в ній відстоювалися права дитинии, повага до її особистості. 

«У шкільній нудьзі, - писав Д. Д. Ушинський, - ховається джерело безлічі дитячих провин і навіть пороків: пустощів, ліні, примх, відрази від навчання, хитрощів, лицемірства, обманів і таємних гріхів. Знищити шкільну нудьгу - і вся ця зловонна хмаринка, що приводить у відчай педагогів і отруює світлий потік дитячого життя, зникне сама собою!»
Дослідження педагогів різних епох  дозволяють зробити висновок,що активний пізнавальний інтерес має стати основою сучасного навчання,  а для виховання цієї якості у учнів необхідно,  щоб кожен викладач чи майстер виробничого навчання знав закономірності його виникнення та розвитку.

Класифікація пізнавальних інтересів 

Пізнавальний інтерес - це активне мотивоване емоційне ставлення суб'єкта до предмета пізнання, яке має систематично враховуватись і розвиватись у процесі навчання, оскільки безпосередньо впливає на формування і розвиток особистісної спрямованості учня.

Класифікація пізнавальних інтересів за різними критеріями:

1. За стійкістю пізнавального інтересу.

• Ситуативний інтерес – епізодичне переживання, коли в учня ще немає стійкого інтересу до предмета, він виникає як реакція на щось нове, емоційно привабливе у змісті, прояви інтересу мають тимчасовий характер.

• Стійкий інтерес – перетворення епізодичного переживання у
емоційно-пізнавальне ставлення до предмета, яке спонукає учнівпрагнути до пізнання нового, вирішувати пізнавальні завдання не тільки на уроці, але й у вільний час.

• Інтерес-ставлення - емоційно-пізнавальна спрямованість особистості,
яка під впливом пізнавального інтересу поступово змінює сенс життя
дитини. Цей інтерес є достатньо глибоким. Вінз акріплюється не тільки
відповідною навчальною діяльністю, але спостерігається й у пізнавальній активності поза межами навчального процесу.

2. За спрямованістю пізнавальногоінтересу.

• Безпосередній інтерес - до самого процессу діяльності - процесу
пізнання або змісту навчального матеріалу.

• Опосередкований інтерес - до результату діяльності (наприклад, до
Оволодіння якоюсь спеціальністю).

3. За рівнем дієвостіі нтересів.

• Пасивний інтерес-споглядальний, коли ученьлише сприймає цікавий
для ньогооб'єкт.

• Активний інтерес - той, який спонукає учня оволодіти об'єктом
інтересу, він формує розвиток особистості, характер, здібності.


4. За обсягом пізнавального інтересу.

• Широкії нтереси (пов'язані з навчанням різних предметів, з процесом
навчання в цілому ).

•Вузькії нтереси (вивченням одного предмета або окремих тем, розділів).

Виникнення і розвиток інтересу учнів ПТНЗ до навчання

Практика показала, що у учнів пізнавальний інтерес може виникнути на будь-якому уроці або навчально-виховному  заході.

Спочатк у він буде орієнтовним (а що там буде в цьому училищі?». Потім цей інтерес при відповідних умовах буде розвиватися, проходячи чотири фази.

1. Споглядальний інтерес. Вінв иникає по відношенню до яскравих, але не істотнихс торонін того чи іншого предмета. Наприклад: демонстрація експерименту, що дає яскравий ефект або несподіваний результат; зачитування цікавого оповідання з досліджуваної теми; перегляд яскравих відеороликів та ін.Учень ще не прагне проникнути в сутність побаченого чи почутого, але при цьому пробуджується інтерес, що дуже цінно.

2. Споглядально-дійовий інтерес. Учню подобається вже не тільки спостерігати за експериментом,  не тільки слухати цікаве оповідання або дивитись відео, але і самому прийняти участь, прочитати розповідь, знову продивитись відеоролік. Правда, бажання виникає лише у зв'язку з ефектним зовнішнім впливом.

3. Причинно-пізнавальний інтерес. Учні прагнуть знайти відповіді на свої «чому?»: вони перечитують спеціальну літературу, вирішують спеціальні завдання, «гуглять» Інтернет.  Це допомагає перемістити центр уваги учнів від другорядних сторін явищ до істотних.
4. Пізнавально-творчий інтерес. Учні не тільки пізнають сутність досліджуваного явища, але і порівнюють його з попереднім, відшукують схожість і відмінність між ними і роблять висновки.

Виникнення і розвиток пізнавального інтересуз дійснюється аж ніяк не стихійно, але у визначених умовах. Однією з умов є емоційність. Одним із засобів надання уроку емоційності є цікавість,  якій завжди властива несподіванка і новизна. Використовуючи елементи цікавості, необхідно мати на увазі, що вони повинні бути лише засобом, підлеглим цілі навчання і розвитку. Цікавість може перетворитися на розважальність, коли використовуються матеріали, які не мають безпосереднього відношення до досліджуваних предмету чи теми. Тому урок завжди має бути цілеспрямованим.

Ігри-змагання як дієвий засіб стимулювання пізнавального інтересу
Сучасні активні та інтерактивні педагогічні технології пропонують багато методів і прийомів для формування пізнавального інтересу у учнів. Одним з таких є ігри-змагання. Пропонується розглянути організацію змагання на прикладі уроку «Макроструктура і мікроструктура металів та методи їх дослідження» з курсу «Матеріалознавство».

Спочатку учням пропонується самостійна робота з книгою - вивчення принципу дії мікроскопа та порядку підготовки зразків для макро- і мікродослідження. На роботу відводиться 8-10 хв.

Заздалегідь із числа бажаючих (як правило, «сильних» учнів) готуються арбітри. Викладач повинен з ними попередньо розібрати питання, і оцінити якість їх засвоєння арбітрами . Іншим викладач пояснює,  що при такій формі змагання успіх команди (наприклад, учні, які сидять за одним з рядів столів в кабінеті) буде залежати від кожного з учнів. Учасникам змагань роздають картки з словами «Так» і «Ні». Їм вже стає цікаво: як це – урок, і раптом змагання.

Викладач задає питання, побудовані так, що на них повиннібути даніоднозначні відповіді.

Учні при абсолютній тиші піднімають картку з відповіддю. Арбітри відзначають у себе неправильні відповіді. В якій команді найменше неправильних відповідей, та команда - переможець. Після підбиття підсумків оголошуються місця команд, відзначаються ті, хто погано засвоїв матеріали і до них прикріплюються арбітри, щоб разом розібратися в помилках. На наступному уроці обов'язко воперевіряється засвоєння матеріалу тих, хто «пас задніх» на змаганні. 

З допомогою гри-змагання викладач має можливість виявити
учнів, які слабо засвоїли навчальний матеріал і вчасно надати їм допомогу.
2. Игра-змагання активізує увагу учнів, збуджує цікавість.

Таким чином, ігри-змагання є ефективним прийомом формування пізнавального інтересу у учнів.

Висновок

Зацікавленість учнів, формування у них пізнавального інтересу починається з виховання звички і прагнення до серйозної розумової  праці. На цій основі у них розвивається потреба самостійної творчої діяльності. Потрібно пам'ятати про оптимальність рівня труднощі матеріалу. Цікавий, не легкий матеріал, а доступний; підвищена його складність призводить до появи невпевненості учнів у своїх силах і байдужості до предмета.

Важливим чинником формування пізнавального інтересу виступає особистість викладача, який організовує пізнавальну діяльність учнів, рівень його педагогічної майстерності. Зацікавленість педагога, емоційність викладення, ораторська обдарованість його, вміння організувати особистісно орієнтоване навчання та обрати адекватну рівню розвитку учнів його модель є важливими умовами розвитку пізнавального інтересу. Викладач має не тільки творювати умови для засвоєння учнями певної системи знань, але й навчати прийомів їх застосування і пошуку. Тільки тоді можливий перехід від одного етапу розвитку пізнавального інтересу до іншого.

Важливим в інтерактивних технологіях,  є й те, що їх використання дозволяє максимально наближати теоретичні основина вчального предмета до практики, використовувати при аналізі проблемних ситуацій власний досвід учнів. Це значно підвищує рівень пізнавальної активност іучнів і є , як зазначалось вище, важливим чинником розвитку пізнавального інтересу.

Пізнавальний інтерес впливає і на вирішення виховних завдань навчального процесу. Допитливість, емоційна причетністть до подій, що виявляються під час навчання, - все це пов'язано з зацікавленістю учня, яка сприяє формуванню емоційно-ціннісних орієнтацій та спрямованості на цінності суспільства.

Отже, пізнавальний інтерес, зазнаючи індивідуальних змін і розвиваючись, сам впливає на розвиток навчальної діяльності учня.Такимчином, спостерігається певна залежність рівня сформованості пізнавальних інтересів учнів від усієї системи чинників, від яких залежить ефективність навчання.

Пропонуємо цікаві статті В.Коржова:

Навчання в ПТНЗ закритого типу

Є таке училище

 ЧИМ СКЛАДНІШЕ ВЧИТЕЛЮ – ТИМ ЛЕГШЕ УЧНЮ

Училище сьогодні...

Підчас виробничої практитки



{P.S.} Шановні читачі! Дуже прошу, висловлюйте свою думку і побажання у коментарях, пишіть на пошту. Якщо вам сподобалася стаття, поділіться нею з друзями, для цього клікніть по кнопках соціальних мереж, які розташовані трохи нижче. Дякую, що зробили добру справу.

Поділитися в соц. мережах

 

 

 

Категорія: Педагогічна майстерність викладача | Додав: rekun88 (22.04.2014) | Автор: Валентин Коржов
Переглядів: 1737 | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: