Четвер, 21.09.2017, 08:14
Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід

ДПТНЗ "Ковельське професійно-технічне училище"...

Меню сайту
НОВИНИ

Конкурс професійної майстерності серед учнів ДПТНЗ «Ковельське ПТУ» з професії слюсар з механоскладальних робіт    

Конкурс

*****

Конкурс фахової майстерності Переможці конкурсу



*****


Пошук роботи

Форма входу

Категорії розділу
Мої статті [9]
Педагогічна майстерність викладача [11]
Поради викладачу профтехучилища
Педагогічна майстерність майстра в/н [10]
Поради для майстрів професійно-практичної підготовки ПТУ
Цікава інформація [14]
Новини освіти, інноваційні технології навчання за кордоном
Поради випускнку профтехучилища [4]
Поради випускнку профтехучилища, як збудувати свою кар'єру
Накази і листи МОН України [7]
Накази і листи МОН україни стосовно діяльності профтехосвіти
Офіційні сайти



Центр_Инноватики
Цікаві статті

Колективна творчість педагогів

Конкурс професійної майстерності

За державним стандартом ПТО

ПОШУК РОБОТИ — ЦЕ ТЯЖКА ПРАЦЯ

Як написати гарне резюме

Як вибрати ВУЗ

Використання мультимедійних технологій

Підвищення якості навчання

Є таке училище

Перевиховуємо, навчаючи професії

ЧИМ СКЛАДНІШЕ ВЧИТЕЛЮ – ТИМ ЛЕГШЕ УЧНЮ.

Професійна майстерність досягається працею.

Порадник

Педагогічна майстерність викладача

Педагогічна майстерність майстра в/н

Цікава інформація

Поради випускнку профтехучилища

Актуальне відео
Свята

Праздники Украины

Погода

Яндекс.Погода

лічильник
html counterсчетчик посетителей сайта
Статистика

Каталог статей

Головна » Статті » Педагогічна майстерність викладача

Г. Рекунович. Проблемне навчання

Використання проблемних ситуацій на уроках професійно-теоретичної  підготовки

Проблемний урок

Проблемне навчання - це сучасний рівень розвитку дидактики й передової педагогічної практики. Проблемним називається навчання тому, що організація навчального процесу базується на принципі проблемності, а систематичне розв'язання навчальних проблем - характерна ознака цього навчання.

1.Прийоми створення проблемних ситуацій.

Найважливішим показником професіоналізму  педагога профтехучилища є приблизно таке формулювання педагогічного кредо: « Намагаюся не давати інформацію в готовому вигляді. Працюю так, що хлопці самі відкривають нові  знання». Сказане означає, що викладач, або майстер виробничого навчання  здійснює проблемне  навчання учнів.

Від сучасного педагога  потрібно не тільки дати учням  освіту у вигляді системи знань - умінь - навичок, а й розвивати можливості своїх учнів, виховувати в них особистість.

На проблемному уроці хлопці більше думають, частіше відповідають, отже, активніше формують мислення і мова, частіше здійснюють творчу діяльність, відстоюють власну позицію, виявляють ініціативу.

У кінцевому рахунку, проблемний урок забезпечує потрійний ефект: більш якісне засвоєння знань, розвиток інтелекту і творчих здібностей, виховання активної особистості.

Проблемний урок забезпечує творче засвоєння і надання нових  знань. Це означає, що учень проходить чотири ланки наукової творчості: постановку проблеми та пошук рішення - на етапі введення знань;  вираз рішення і реалізацію продукту - на етапі відтворення  знань. При цьому на відміну від наукової творчості, учень формує навчальну проблему, відкриває суб'єктивно нові знання і виражає їх в простих формах.

Навчальна проблема існує у двох основних формах:

1) як тема уроку;

2) як неспівпадаючі з темою уроку питання, відповіддю на які і буде нові знання.

Отже, поставити навчальну проблему, значить допомогти учням самим або сформулювати тему уроку, або не схожі з темою питання для дослідження.

Проблемна ситуація дійсно виникла, якщо в класі з'явився емоційний відгук: учні широко відкривають очі і відкривають роти, задумливо чухають потилиці і здивовано дивляться на вчителя. І по реакції учнів  проблемні ситуації можна розділити на два великих типи, «із здивуванням» і «з утрудненням».

Емоційне переживання виникає у учнів в певний момент уроку - при зіткненні з протиріччям. При чому  протиріччя конкретне.

Типи протиріч, які викликають почуття подиву:

1) між двома (або більше) положень;

2) між життєвим поданням учнів і науковим фактом.

Утруднення викликає протиріччя між необхідністю виконати завдання учителя.

Проблемні ситуації з подивом. В їх основу можна закласти різні протиріччя. Перше - суперечність між двома (або більше) положень - створюється прийомами 1 і 2.

Прийом 1: учитель одночасно пред'являє учням суперечливі факти, наукові теорії або взаємовиключні точки зору.
Прийом 2: вчителю потрібно зіштовхнути різні думки своїх учнів. Для цього класу пропонується питання або практичне завдання на новий матеріал.

Однак проблемні ситуації з подивом можуть мати й іншу основу, а саме - протиріччя між життєвим,  обмеженим і навіть помилковим, поданням учням  наукових фактів. Для створення застосовується прийом, який виконується у два кроки. Крок 1: вчитель оголює життєве уявлення учнів питанням або практичним завданням « помилкою». Крок 2: повідомленням, експериментом або наочністю пред'являє науковий факт.

В основі проблемних ситуацій з утрудненням лежить одне протиріччя - між необхідністю виконати завдання вчителя і неможливістю це зробити. А створюють протиріччя відразу три прийоми. Схожість прийомів в тому, що класу дається практичне завдання на новий матеріал, з яким хлопці не можуть впоратися. Відмінність полягає в самому завданні.

Прийом 4: вчитель дає завдання, не здійсненне взагалі. Воно не виходить, викликаючи у школярів утруднення.
Прийом 5: вчитель дає практичне завдання, з яким учні до цього моменту не стикалися, тобто завдання, не схоже на всі попередні. Не знаючи способу виконання нового завдання, учні відчувають утруднення.
Прийом 6: виконується у два кроки. Крок 1: вчитель дає практичне завдання, схоже на попереднє. Не помічаючи прихованого підступу, його учні виконують, використовуючи вже наявні у них знання. Крок 2: вчитель повинен аргументовано довести, що завдання учнями все - таки не виконано.

Після чого у хлопців і виникає необхідне  замішання.

Прийом 6 дуже схожий на прийом 3. У кожному по два кроки, причому перший фактично змушує учня помилятися, а другий цю помилку викриває. Але в прийомі 3 помилка допускається за життєвого уявлення учня, а у прийомі 6-через застосування учнем вже наявних наукових знань не в тій ситуації.

Проблемна ситуація створена: школярі лоб в лоб зіткнулися з протиріччям і відчувають гостре почуття подиву або утруднення. З проблемної ситуації треба гідно вийти. Для цього належить виконати з класом певну розумову роботу, яка полягає в усвідомленні суперечності та формулюванні проблеми. Ось тут можливі варіанти. На кроці формулювання навчальної проблеми педагог діє за обставинами, вибираючи ту стимулюючу фразу, яка більше підходить.

Після створення проблемної ситуації вчитель розгортає і спонукає діалог. А в діалозі говорять дві сторони. У відповідь на стимулюючу репліку вчителя школярі пропонують свої формулювання навчальної проблеми. Але не завжди їх думка буде бездоганно оформлена, більш того учень може висловити взагалі все що завгодно, тільки не тему або питання для дослідження.

Вчитель повинен терпимо, з розумінням поставитися до таких випадків. Адже варто раз дати дитячої спробі самостійно мислити негативну оцінку, в інший раз школяр на діалог не піде. На несподівану формулювання навчальної проблеми слід відгукнутися словами: « Так. Хто думає інакше?»

Навчальну проблему можна поставити трьома методами:
1. спонукає від проблемної ситуації діалог;
2. підводить до теми діалог;
3. повідомлення теми з мотивуючим прийомом.
Відмінність цих способів розумової роботи, яку виконують учні, і в розвиваючому ефекті. При виході з проблемної ситуації вчитель спонукає хлопців усвідомити протиріччя і сформулювати проблему, тобто здійснити творчі дії. У результаті розвиваються творчі здібності і мова. Підвідний діалог активно задіює, а значить, і розвиває логічне мислення і мова.

У цих трьох способів є і схожість: кожен завершується цікавою класу навчальної проблемою. Хлопці хочуть шукати відповідь на питання, яке поставили самі. Учні прагнуть вивчати тему, яку вони особисто сформували або якою їх вміло, вчитель зацікавив. Будь-яким із шляхів педагог викликає у школярів інтерес до того нового матеріалу, який належить вивчити сьогодні.
Таким чином, всі три методи постановки проблеми забезпечує ту саму навчальну мотивацію, яку не викликає у класу традиційне повідомлення теми уроку.

2.Отже, навчальна проблема поставлена, і починається друга фаза проблемного уроку - пошук рішення.

Суть цієї творчої ланки проста: педагог  допомагає учням відкрити нові знання. Але організувати відкриття можна по - різному: пустити клас шляхом проб і помилок, коли педагог домагається, щоб хлопці висували і перевіряли свої гіпотези, а може без всяких гіпотез підвести учнів до нових знань.

Перший шлях до відкриття нових знань лежить через гіпотези. Цей шлях включає в себе два принципово різних кроки.

Перший крок - висунення гіпотези. Висунути гіпотезу значить висловити здогад, припущення хибність чи істинність якого має встановити перевірка. Та гіпотеза, яка витримає перевірку і стане вирішенням проблеми, (тобто шуканим знанням), називається вирішальною, інші - хибними.

Другий крок - перевірка гіпотези. Зміст перевірки полягає в обґрунтуванні прийняття або відкидання гіпотези, породження аргументу за чи проти, у приведенні аргументу на вирішальну гіпотезу («це так, тому що») або контраргумент на хибну (« це не так, тому що»).

На етапі висунення гіпотез класу подається репліка: « Які у вас є гіпотези? Здогадки? Пропозиції?». Якщо загальна спонукання не допомогло, тобто учні висунули помилкову гіпотезу або мовчать, вводиться підказка. Вона прозоро натякає на вирішальну гіпотезу. Саме підказку педагогу кожен раз треба продумувати заново. А вже якщо і підказка не спрацювала, то учителеві залишається тільки одне - самому запропонувати вирішальну гіпотезу.

На кроці перевірки гіпотези може бути проведено усний діалог, який спонукає учнів безпосередньо до аргументації. При цьому загальне спонукання здійснюється реплікою типу: «Згодні з пропозицією? Чому?» Якщо ефекту немає, і учні мовчать, вводиться підказка, що наштовхує їх на аргумент за або проти гіпотези. Якщо і підказка не допомогла, то вчитель повинен сам повідомити аргумент або контраргумент.

У більш складних випадках, коли перевірка гіпотези вимагає виконання практичної роботи, діалог стимулює  учнів до вироблення конкретного плану дій. Загальне  спонукання подається у вигляді фрази: «Як нам перевірити гіпотезу? Що потрібно зробити?» Підказка натякає на план. В крайньому випадку, план дій в готовому вигляді пропонує сам учитель.
Таким чином, найкращий спосіб забезпечити висування і перевірку гіпотез на уроці - це спонукає діалог.

Існують два принципово різних варіанти висунення гіпотез на уроці: послідовний і одночасний. У першому випадку гіпотези висуваються одна за одною до появи вирішальної. У другому випадку гіпотези висуваються всі відразу.

Категорія: Педагогічна майстерність викладача | Додав: rekun88 (31.05.2013) | Автор: Г. Рекунович
Переглядів: 1741 | Коментарі: 3 | Рейтинг: 2.2/5
Всього коментарів: 2
2  
Ось вже 27 років я працюю майстром професійного навчання за спеціальністю «Технічна експлуатація електричного і електромеханічного устаткування». І своє завдання я бачу в тому, щоб мої випускники накопичили багаж компетенцій, необхідних їм у їхній професійній діяльності. Вирішити проблеми професійної освіти складно, але кожен педагог зобов'язаний вирішувати їх сьогодні на своєму рівні, тоді струмочки вирішених маленьких проблем, злившись у велику річку, дозволять нам виконати те, для чого ми обрали собі професію педагога. Тому головною задачею, яку я намагаюся вирішити у своїй діяльності, є проблема формування професійних компетенцій на уроках виробничого навчання. І, безумовно, педагог, який не володіє професійними компетенціями, не зможе підготувати компетентного фахівця. Тому я багато уваги приділяю підвищенню своєї компетентності. Вивчення нових продуктивних методів і прийомів, опанування нового технологічного обладнання, яке використовується на підприємствах та ін., дозволяє мені передавати на уроках виробничого навчання досвід, навички своїм студентам. На уроках виробничого навчання практикую методику аналізу виробничих ситуацій і вирішення професійних завдань.

1  
Розвиток творчих здібностей майбутніх фахівців повинен спиратися на їх самостійну роботу, активні методи навчання. Одним з найбільш активних методів навчання є ділові ігри. При використанні цієї методики процес навчання максимально наближений до реальної практичної діяльності фахівця. Всі учасники гри виступають у якої-небудь ролі і приймають управлінські рішення, захищаючи в колективі власні думки.

Ім`я *:
Email *:
Код *: