Четвер, 21.09.2017, 08:12
Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід

ДПТНЗ "Ковельське професійно-технічне училище"...

Меню сайту
НОВИНИ

Конкурс професійної майстерності серед учнів ДПТНЗ «Ковельське ПТУ» з професії слюсар з механоскладальних робіт    

Конкурс

*****

Конкурс фахової майстерності Переможці конкурсу



*****


Пошук роботи

Форма входу

Категорії розділу
Мої статті [9]
Педагогічна майстерність викладача [11]
Поради викладачу профтехучилища
Педагогічна майстерність майстра в/н [10]
Поради для майстрів професійно-практичної підготовки ПТУ
Цікава інформація [14]
Новини освіти, інноваційні технології навчання за кордоном
Поради випускнку профтехучилища [4]
Поради випускнку профтехучилища, як збудувати свою кар'єру
Накази і листи МОН України [7]
Накази і листи МОН україни стосовно діяльності профтехосвіти
Офіційні сайти



Центр_Инноватики
Цікаві статті

Колективна творчість педагогів

Конкурс професійної майстерності

За державним стандартом ПТО

ПОШУК РОБОТИ — ЦЕ ТЯЖКА ПРАЦЯ

Як написати гарне резюме

Як вибрати ВУЗ

Використання мультимедійних технологій

Підвищення якості навчання

Є таке училище

Перевиховуємо, навчаючи професії

ЧИМ СКЛАДНІШЕ ВЧИТЕЛЮ – ТИМ ЛЕГШЕ УЧНЮ.

Професійна майстерність досягається працею.

Порадник

Педагогічна майстерність викладача

Педагогічна майстерність майстра в/н

Цікава інформація

Поради випускнку профтехучилища

Актуальне відео
Свята

Праздники Украины

Погода

Яндекс.Погода

лічильник
html counterсчетчик посетителей сайта
Статистика

Каталог статей

Головна » Статті » Педагогічна майстерність викладача

Є. Камінський. Методична діяльність викладача професійно-теоретичної підготовки

Методична діяльність викладача професійно-теоретичної підготовки

Педагогічна праця - це особливий вид висококваліфікованої розумової діяльності творчого характеру, відрізняється високим ступенем напруги.

Загальні і специфічні особливості методичної роботи педагога досліджувалися в XVII - початку XX вв. П.Ф.Каптеревым, Я.А. Коменским, И.Г. Песталоцци, К.Д. Ушинским, С.Т. Шацким та ін., які завдання методичної роботи бачили в створенні методів і методик на основі знання предмета і з урахуванням вікових особливостей дітей. Підходи до розуміння суті і нових форм методичної роботи були розкриті в дослідженнях Ю.К. Бабанского, С.Ж. Гончаровой, Т.Ф. Есенковой, Л.П. Ильенко, Н.В. Немовой, В.П. Симонова, Н.М. Полевиной, М.М. Поташника, Г.В. Юдаковой. Уявлення про внутрішньошкільну систему методичної роботи як умову підвищення кваліфікації педагогічних кадрів розглядаються В.И. Гончаровой, С.В. Кульневичем, В.С. Лазарєвим, В.М. Лизинским і ін..

Робота викладача ПТНЗ - це свідома, доцільна діяльність з навчання, виховання та розвитку учнів; їй належить провідна роль у формуванні у учнів  професійних знань, умінь, виховання, активної життєвої позиції. Як і в будь-якому виді творчості, у викладацькій діяльності своєрідно поєднуються дії, нормативні та евристичні, створювані в ході власного пошуку. Для цієї діяльності характерна відносна самостійність творчого вибору методичних дій, прийомів в рамках загальних, визнаних принципів. 

Зміст методичної роботи викладача

Для оволодіння професійною майстерністю передбачається самостійна методична робота викладача, що включає в себе:

-       систематичну підготовку до кожного навчального заняття;

-        постійну роботу з новинками навчальної літератури, витяг з них нового, що вимагає практичної перевірки та застосування;

-        вивчення досвіду колег і запозичення всього кращого, корисного, дійсно необхідного ;

-       відмова від стереотипів у своїй праці;

-       вироблення індивідуальних прийомів (постановка голосу, техніка мови, граматична правильність, дикція, інтонація сила звуку і т.п.);

-       саморегуляцію фізичного і психологічного стану.

  Етапи підготовки до самоосвіти викладача

Успіх викладацької діяльності визначається, насамперед, ступенем професійної підготовленості та самоосвіти викладача. У міру накопичення досвіду формуються оптимальні прийоми роботи, приходить майстерність, що дозволяє швидко адаптуватися до будь-якоїучнівської аудиторії.


Виділяють наступні етапи, які самостійно освоює кожен викладач:

-        Етап адаптації викладача до своєї професії: первинне засвоєння викладачем норм, необхідних прийомів, технік, технологій.

-         Етап самоактуалізації викладачем в професії: усвідомлення

викладачем своїх можливостей виконання професійних норм,

своїх індивідуальних особливостей, саморозвиток  засобами

професії, цілеспрямоване і свідоме посилення своїх позитивних

якостей,  згладжування негативних, затвердження індивідуального

                  -    Етап вільного володіння викладачем професією на рівні

майстерності, гармонізації викладача з професією: засвоєння

високих стандартів, повторення на хорошому рівні кимось

раніше підготовлених (наприклад, в інститутах підвищення

кваліфікації) розробок, зразків, методичних розробок.

Майстерність включає в себе також ті вдосконалення, які

здійснює викладач, бажаючи зробити необхідні висновки з

допущених недоліків, помилок і досягнутих успіхів, збагачуючи

свій методичний арсенал.

-        Етап вільного володіння викладачем професією на рівні творчості: збагачення викладачем досвіду своєї професії за рахунок особистого творчого внеску, внесення авторських знахідок, удосконалення у своїй праці. 


У процесі самоосвіти викладачем повинен бути сформований індивідуальний стиль професійної діяльності та спілкування, адекватний власним особливостям. Починаючи працювати над собою, необхідно виявляти у себе і розвивати професійно значущі якості. Важлива професійна якість викладача –впевненість у собі, це забезпечує йому оптимальну змобілізованість і стабільність поведінки. Як правило, початківці викладачі цією якістю в належній мірі не володіють. Недостатня впевненість у собі найчастіше виникає з слабою знання справи, низьκοго рівня компетентності, боязні виглядати не так, як хочеться.

  Завдання методичної самостійної роботи викладача

Деякі автори виділяють наступні завдання методичної самостійної роботи викладача для підвищення ефективності його діяльності: 

-       підвищення професійного та культурного рівня; 

-       оновлення і вдосконалення знань в області навчальної дисципліни, що він викладає; 

-       вдосконалення педагогічної та методичної майстерності на основі ідей педагогів-новаторів і творчо працюючих викладачів; 

-       вдосконалення методів і стилю взаємодії з учнями на принципах гуманізації, демократизації та гласності; 

-       формування умінь і навичок наукового аналізу освітнього процесу та самоаналізу своєї діяльності. 


Таким чином, науково-об'єктивне, зважене дослідження різних варіантів методичного вдосконалення викладацької діяльності дозволяє зробити висновок про те, що найбільш ефективним механізмом вирішення цього завдання є безперервний, самостійний, професійний саморозвиток і самоосвіта.

  Сутність методичної роботи викладача

Педагогічна діяльність викладача профтехучилища  багатогранна, складна, трудомістка. У праці викладача немає просто повторюваних елементів: постійно розвивається галузь знань, основи якої викладає педагог; змінюється контингент учнів; збагачується педагогічна наука.


Все це вимагає постійного пошуку найбільш важливого змісту, доцільних методів, форм і засобів навчання, ефективних шляхів співпраці зі учнями в процесі навчання. 


Складовою вдосконалення педагогічної майстерності викладача є його методична робота, яка передбачає аналіз, систематизацію та узагальнення накопиченого досвіду. Методична робота є одним з обов'язків викладача училища і спрямована на розробку і вдосконалення методики викладання дисциплін, що він викладає. 


Результати методичної роботи викладача знаходять відображення у доповідях і виступах на засіданнях методкомісій, педагогічних радах, педагогічних читаннях, в методичних розробках, які використовуються в роботі іншими викладачами училища.


Результатом методичної роботи викладача є створення комплексів задач і завдань з предмета, дидактичних матеріалів, навчально-наочних посібників, використовуваних на навчальних заняттях. 


Методична робота організовується в рамках методкомісій. Важливим моментом її організації є вибір змісту методичної роботи, яка повинна бути спрямована на послідовне створення методики викладання конкретного навчального предмета, оснащення навчального процесу необхідним комплексом дидактичних матеріалів та навчально-наочних посібників. Від актуальності та перспективності обраного змісту залежить інтерес до неї та її результативність. 


Нижче наведені деякі проблеми для вивчення, аналізу та узагальнення: 

1) Аналіз професійної діяльності педагогів (з конкретної спеціальності), виявлення основних трудових функцій і професійних умінь, необхідних для її виконання (розробка моделі діяльності педагога). 

2) Моделювання професійної діяльності педагога в навчальному процесі, розробка моделі професійної підготовки педагога: розробка комплексів задач і завдань для оволодіння необхідними вміннями, визначення їх місця і змісту навчання, внесення корективів в навчальні програми. 

3) Відображення в змісті навчання прогнозів розвитку педагогічної освіти (стосовно конкретної спеціальності). 

4) Удосконалення форм і методів навчання, що забезпечують розвиток розумової активності учнів .

5) Удосконалення форм і методів навчання, що забезпечують оволодіння навчальними і професійними практичними вміннями та навичками (форми і методи практичного навчання). 

6) Шляхи індивідуалізації навчання: індивідуальні завдання і роботи, індивідуалізація завдань у колективних формах роботи, навчання за індивідуальними навчальними планами. 

7) Розробка дидактичних матеріалів (навчальних програм для програмованого навчання, комплексів задач, завдань і вправ, ділових ігор, описів педагогічних ситуацій для аналізу) та інших засобів навчання (навчально-наочних посібників,  матеріалів для екранно-звукових засобів навчання і т.п .). 

Тут названі тільки деякі актуальні напрямки, за якими може бути організована методична робота. Природно, що кожне такий напрямок не по силу одному викладачеві, зазвичай метод комісія бере один такий напрямок, конкретизуючи його і визначаючи, таким чином, внесок кожного викладача в цю роботу.


Іноді тема береться не на один рік. це дає можливість викладачеві неодноразово випробувати розроблювані зміст, форму або метод навчання в практичній роботі з учнями, таким чином, вдосконалити їх і дати їм відповідну оцінку. Вибір конкретної теми залежить і від педагогічного досвіду викладача. Досвідчений педагог може проаналізувати і узагальнити свою роботу і роботу колег, він самостійно, творчо розробляє нові методи навчання.


Великий інтерес являють собою методичні розробки, в яких описуються результати вивчення досвіду окремих майстрів педагогічної справи. Починаючому викладачеві доцільніше рекомендувати розробку окремих тем курсу, поглиблена робота над темою дає можливість молодому викладачеві ґрунтовніше вивчити зміст курсу, продумати різні варіанти проведення навчальних занять з теми, різні форми завдань. При методичній розробці окремих тем курсу зазвичай вказують: як і чому саме так доцільно розбити години всередині теми, які і яким чином можуть бути здійснені міжпредметні зв'язки, яка література повинна бути використана при підготовці.  


Розробка може включати тези викладеного матеріалу, можливі питання для активізації пізнавальної діяльності учнів, перелік посібників та технічних засобів навчання, які можуть бути використані на занятті, методику їх застосування. У методичній розробці слід також передбачити методи перевірки знань, самостійні та творчі роботи, зміст і методику проведення практичних занять, зміст домашніх завдань. Розробляючи методику вивчення теми, викладач повинен передбачити різні варіанти уроків, диференційоване навчання учнів, зв'язок досліджуваного матеріалу з практикою. 


Накопичення в педагогічному кабінеті училища розроблених тем уроків полегшує календарно-тематичне планування, допомагає у підготовці до навчальних занять. Проте слід мати на увазі, що методичні розробки через кілька років застарівають і потребують оновлення у зв'язку з виходом нової спеціальної та педагогічної літератури. Більш складними є методичні розробки, що ставлять своєю мета узагальнення накопиченого досвіду з якоїсь окремої проблеми організації навчально-виховного процесу. Вони вимагають осмислення й аналізу всього навчально-виховного процесу, правильної його оцінки. У ході роботи вивчається спеціальна література, досвід роботи колег, аналізується власний досвід, ставиться педагогічний експеримент.


Методична робота з елементами дослідження - це більш складний етап у творчій роботі викладача, що вимагає володіння методами дослідження, вивчення літератури з дослідження педагогічної діяльності. Для того щоб методична розробка не залишилася лише надбанням автора, необхідно організувати її обговорення, що робиться в нашому училищі на засіданнях метод комісій.

 Самостійна методична робота викладача

Самостійна методична робота - це вся діяльність з підготовки до навчального року, до проведення навчальних занять, яка включає створення педагогічних проектів і всього супроводу до цих проектів, що носять дидактичний і методичний характер.


Самостійна методична робота відіграє велику роль у забезпеченні якості навчального процесу та його результативності (ефективності).


Ефективність забезпечується створенням індивідуального стилю професійної поведінки. Це означає, що кожен педагог створює свою індивідуальну методичну систему, максимально адаптовану (пристосовану) до учнів різних груп і категорій, а також до особистості самого викладача.


Індивідуальність методики дозволяє досягти хороших результатів навчання і домогтися ефективного навчального процесу.


Основні напрями самостійної методичної роботи:

Перспективна і поточна підготовка до занять

Підготовка ділиться на два періоди.

Перспективна - до початку навчального року, це вивчення вимогдо професії, кваліфікаційної характеристики, корегування навчального плану і навчальної програми предмета, аналіз навчальної літератури і вибір основних підручників.


Поточна діяльність проводиться в ході навчального року і містить в собі створення поурочно-тематичного плану, планів і конспектів уроків.Розробляється також навчально-методичний супровід навчального процесу та матеріально-технічне оснащення.


Навчальний посібник, на відміну від підручника, розкриває зміст не всієї програми якого предмета, а лише її частини (теми або кількох тем), але в поглибленому вигляді. Його розробка простіше і багато викладачі та майстри в змозі створити такий навчально-методичний продукт.


Як правило, першочерговими виявляються методичні вказівки для лабораторних, практичних і самостійних робіт, засоби поточного та заключного контролю (перелік питань, завдання для контрольних робіт, тести).


Слід відрізняти самоосвіта від підвищення кваліфікації. До підвищення кваліфікації відносяться фундаментальну наукову освіту, навчання на курсах підвищення кваліфікації, в школах передового досвіду.


У педагога самоосвіта має йти за двома напрямками - галузевому та психологічному.


Найбільш поширені способи самоосвіти:

-          Читання літератури (монографій, періодичної літератури - журналів, наприклад «Педагогіка», «Професійно-технічна освіта», газет).

-          Вивчення досвіду передових педагогів, в училищах і на виробництвах.

-          Написання статей і доповідей про власні розробки, досягнення.

-          Виступ на конференціях і нарадах.

Камінський Є.А., викладач 


 

 

Категорія: Педагогічна майстерність викладача | Додав: rekun88 (06.06.2013)
Переглядів: 2062 | Рейтинг: 1.5/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: